Парафіяльний Бюлетень - Parish Bulletin

4-го Березня 2012 - March 4, 2012

Вітаємо у Нашій Парафії - Welcome to Our Parish

<+><+><+><+><+><+><+><+><+> + + + <+><+><+><+><+><+><+><+><+>

Свящeник От. Петро Дячок - Адміністратор Reverend Petro Dyachok - Administrator
Phone: (415) 468-2601 or (916) 420-2557(mobile)
E-mail: ot.petro@meta.ua
Office: St. Volodymyr Ukrainian Catholic Center 445 Washington Street, Santa Clara, CA 95050
Phone: (408) 248-1462 E-mail: st_volodymyr_ucc@att.net
Website: www.stvolodymyrucc.org

<+><+><+><+><+><+><+><+><+> + + + <+><+><+><+><+><+><+><+><+>

Божественна Літургія - The Divine Liturgy
Carmelite Monastery Chapel at 8:15 am on Sundays 1000 Lincoln Avenue, Santa Clara, CA 95050
Сповідь: Перед кожною Божественною Літургією Confession: Prior to every Divine Liturgy

<+><+><+><+><+><+><+><+><+> + + + <+><+><+><+><+><+><+><+><+>
Церковне Оголошення - Church Announcements
<+><+><+><+><+><+><+><+><+> + + + <+><+><+><+><+><+><+><+><+>

<+><+><+><+><+><+><+><+><+> + + + <+><+><+><+><+><+><+><+><+>
Недільний Сніданок- Sunday Breakfast
<+><+><+><+><+><+><+><+><+> + + + <+><+><+><+><+><+><+><+><+>
Запрошуємо залишитися та поспілкуватися з нами при каві після кожної Божественної Літургії в парохіяльному центрі. Please stay and join us for coffee and fellowship after each Divine Liturgy at the church center.
Відпо-відальні за сніданок цього місяця: Schedule for this month is as follows:

<+><+><+><+><+><+><+><+><+> + + + <+><+><+><+><+><+><+><+><+>
Календар - Calendar Березень - March
<+><+><+><+><+><+><+><+><+> + + + <+><+><+><+><+><+><+><+><+>
4 - Неділя / Sunday
Неділя 2-а Великого посту - Second Sunday of Great Lent
Голос/Tone 5 Altar helper: Yarema H.

11 - Неділя / Sunday
Неділя 3-а Великого посту - Third Sunday of Lent
Хрестопоклонна - Veneration of the Holy Cross
Голос/Tone 6 Altar helper: Yarko S.

18 - Неділя / Sunday
Неділя 4-а Великого посту - Fourth Sunday of Great Fast
Голос/Tone 7 Altar helper: Borys S.

25 - Неділя / Sunday
Неділя 5-а Великого посту - Fifth Sunday of Great Fast
Благовіщення - Annunciation
Голос/Tone 8 Altar helper: Constatine M.
<+><+><+><+><+><+><+><+><+> + + + <+><+><+><+><+><+><+><+><+>
Пісне Молитви - Lenten Prayers
<+><+><+><+><+><+><+><+><+> + + + <+><+><+><+><+><+><+><+><+>
Під час Великого Посту, в церкві і вдома, читається Покаянна Молитва Святого Єфрема: Господи і Владико життя мого! Духа лінивства, недбайливости, властолюб’я й пустомовства віджени від мене (доземний поклін). Духа чистоти, покори, терпеливости й любови даруй мені, слузі Твоєму (доземний поклін). Так, Господи, Царю! Дай мені бачити гріхи мої і не осуджувати брата мого, бо ти благословенний на віки вічні. Амінь (доземний поклін).
----------------------------- + -----------------------------
During the Great Lent, in church and at home, read the Repentance Prayer of Saint Ephraim: O Lord and Master of my life, take from me the spirit of sloth, despair, lust of power, and idle talk. But give rather the spirit of chastity, humility, patience, and love to Thy servant. Yea, O Lord and King, grant me to see my own transgressions, and not to judge my brother, for blessed art Thou, unto ages of ages. Amen.
<+><+><+><+><+><+><+><+><+> + + + <+><+><+><+><+><+><+><+><+>
Сорокоусти - Sorokousty
<+><+><+><+><+><+><+><+><+> + + + <+><+><+><+><+><+><+><+><+>
Вже стало певною традицією, ми християни молимося за наших померлих родичів, жертвуємо за них наші молитви, просимо за них Служби Божі. У нашій церкві офіційними днями молитви за померлих, чи, як ми їх називаємо, «задушними днями» чи «поминальними» є: Задушні суботи – перед неділею М’ясопусною, друга, третя і четверта субота Великого Посту та субота перед Зеленими Святами. Крім того Церква має прадавній звичай поминати померлих у 9-ий і 40-ий день після смерті та у річницю смерті. СОРОКОУСТИ – це Служба в час Великого посту, підчас якої читають поминальні молитви за всіх померлих. Ви можите написати список імен померлих і передати до Священика.
----------------------------- + -----------------------------
It has become a particular tradition; we Christians pray for our deceased relatives, sacrifice for them with our prayers, asking for liturgies for them. In our church, the official day of prayer for the dead, or as we call them, "commemoration days" or "memorial" is: commemoration Saturday - Sunday before Meatfare, second, third and fourth Saturday of Great Lent and the Saturday before Pentecost. In addition the Church has ancient tradition of commemorating the dead in the 9th and 40th day after death and the anniversary of death. SOROKOUSTY — Special Memorial Services for deceased during Lent. Please fill out and send your commemoration list to Father Petro or drop off at the center's office.
<+><+><+><+><+><+><+><+><+><+><+><+> + + + <+><+><+><+><+><+><+><+><+><+><+><+>
Недільне Читання - Sunday Readings
<+><+><+><+><+><+><+><+><+><+><+><+> + + + <+><+><+><+><+><+><+><+><+><+><+><+>
Неділя 2-а Великого посту - Second Sunday of Great Lent
<+><+><+><+><+><+><+><+><+><+><+><+> + + + <+><+><+><+><+><+><+><+><+><+><+><+>
----------------------------- + -----------------------------
------------- Послання Читання Апостола – Epistle -------------
----------------------------- + -----------------------------
Послання ап. Павла до Євреїв 1, 10-2, 3
"Ти, Господи, на початку заснував землю, і небеса - діло рук Твоїх. Вони зникнуть, Ти ж перебуваєш; усі, мов одежа, постаріються. Ти їх, неначе одежу, згорнеш, і вони, немов одежа, зміняться. Ти ж той самий, і літа Твої не скінчаться. До кого з ангелів Він коли мовив: Сідай праворуч Мене, доки не покладу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх? Хіба не всі вони служебні духи, що їх посилають тим, які мають успадкувати спасіння? Тому ми мусимо дуже пильно уважати на те, що чули, щоб, бува, нас не збило з дороги. Бо коли слово, проголошене ангелами, було таке зобов'язуюче, що всякий його переступ і непослух приймав справедливу кару, то як ми утечемо, коли занедбаємо таке велике спасіння? Воно, спочатку проповідане Господом, було підтверджене тими, що його чули."

Lesson from the Epistle of Saint Paul to the Hebrews – c. 1, v. 10–14; c.2, v. 1–3
“In the beginning, O Lord, you laid the foundation of the earth, and the heavens are the works of your hands. They will perish, but you will always remain. They will all grow old as garments. You will roll them up as a mantle, and you will change them. But you are always the same, and your years will have no end.”
God has never said to any of his angels: “Sit at my right hand until I make your enemies a stool for your feet.” Yet, they are all ministers, who are sent forth to serve and help men to obtain salvation.
Therefore, we must pay close attention to the doctrines we have heard and not allow ourselves to drift away from them. For the message, delivered by the prophets of old, proved to be authentic. Every transgression and disobedience received a just retribution.
Consequently, we cannot escape punishment, if we neglect such an opportunity for our salvation. This sal¬vation was proclaimed at first by the Lord himself. Then, it was confirmed to us by the Apostles, who heard him.

----------------------------- + -----------------------------
------------- Євангеліє – Gospel -------------
----------------------------- + -----------------------------

Євангеліє від Марка 2, 1-12
"В той час, по днях, увійшов Ісус в Капернаум, і слухи пішли, що Він є вдома. І зараз зібралося так багато народу, що вже не можна було поміститися ні при дверях; і говорив їм слово. І прийшли до Нього, несучи розслабленого жилами, несло його чотирьох. А що задля народу не могли приблизитися до Ісуса, відкрили стелю, де Він був, і через отвір спустили ложе, на якому лежав розслаблений. Побачивши Ісус їх віру, сказав розслабленому: Сину, відпускаються тобі гріхи твої. А сиділи там деякі з книжників і роздумували в собі: Як може цей так говорити? Він богохулить! Хто може прощати гріхи, тільки один Бог. І зараз пізнав Ісус духом Своїм, що вони собі так роздумують, сказав їм: Що це ви роздумуєте у серцях ваших? Що легше, сказати розслабленому: Відпускаються тобі гріхи, — чи сказати: Встань, і візьми ложе твоє, і ходи? Але, щоб ви знали, що Син Людський має власть відпускати на землі гріхи, сказав розслабленому: Кажу тобі встань, візьми ложе твоє, і йди до твого дому. І встав зараз і, взявши ложе, вийшов перед усіма, так що всі дивувалися і славили Бога, кажучи, що ніколи ми такого не бачили."

A Reading From The Holy Gospel According To Saint Mark:
At that time, When Jesus returned to Capernaum after some days, it became known that he was at home. Many gathered together so that there was no longer room for them, not even around the door, and he preached the word to them. They came bringing to him a paralytic carried by four men. Unable to get near Jesus because of the crowd, they opened up the roof above him. After they had broken through, they let down the mat on which the paralytic was lying. When Jesus saw their faith, he said to the paralytic, "Child, your sins are forgiven." Now some of the scribes were sitting there asking themselves, "Why does this man speak that way? He is blaspheming. Who but God alone can forgive sins?" Jesus immediately knew in his mind what they were thinking to themselves, so he said, "Why are you thinking such things in your hearts? Which is easier, to say to the paralytic, 'Your sins are forgiven,' or to say, 'Rise, pick up your mat and walk'? But that you may know that the Son of Man has authority to forgive sins on earth"-- he said to the paralytic, "I say to you, rise, pick up your mat, and go home." He rose, picked up his mat at once, and went away in the sight of everyone. They were all astounded and glorified God, saying, "We have never seen anything like this." (Mk. 2:1-12)

<+><+><+><+><+><+><+><+><+> + + + <+><+><+><+><+><+><+><+><+>
Остання Думка - Last Thought
<+><+><+><+><+><+><+><+><+> + + + <+><+><+><+><+><+><+><+><+>

Історія Великого посту

Тому, що ми не постили нас вигнано з раю.
Отже, чинім піст, щоб вернутися до нього.
(Св. Василій Великий. Про піст 1)

Піст має довгу історії. Про нього згадується у всіх релігіях. Але ми розглянемо про піст в християнській традиції, але відштовхуючись ще з Старого Завіту, який був приготуванням до Нового.

Звертаючись до Старого Завіту бачимо пошану до посту, та розуміння його величі й сили. У пості та послуху Мойсей отримав скрижалі, на яких Господньою рукою були написані Заповіді Божі. Саме після посту Ілля побачив Бога (наскільки це було можливо для смертної людини); на три роки і шість місяців закрив небо, щоб звернути духовні очі грішного народу на їхнього Творця і мовив: «Живий Господь Бог Ізраїлів перед яким я стою! В ці роки не буде ні роси, ні дощу, хіба що за моїм словом» (4 Цар 4, 39-41), тим же наклав піст на народ, для спокутування гріхів. Отруйна їжа, освячена молитвою пісника Єлисея, не завдала шкоди не лише йому, але і його гостям (4 Цар 4, 39-41). Був неушкоджений Даниїл, який по трьох тижнях посту без хліба і води був викинутий в яму з левами (Дан 6, 16-22).

Через своє непощення Ісаав став рабом брата свого, бо через їжу продав первородство (Бут 25, 30-34). Молитва та піст подарували Самуїла матері (1 Сам 1, 13-16). Піст дав непереможну міць великому героєві Самсону (Суд 13, 4).

У Новому Заповіті згадується про сорокаденний піст нашого Спасителя – Ісуса Христа, який під час сорока днів посту боровся зі спокусами сатани. Наодинці зі своїми учнями Христос наголошує їм про велику силу, що виганяє бісів, яку дає піст і молитва: «цей рід не можете вигнати інакше, як від молитви і посту» (Мр 9, 29).

Щодо історії Великого посту, то він зароджується ще за часів апостолів. Тоді перша християнська громада замість дня святкування єврейської Пасхи, встановлює день поминання Христових мук. Історик Церкви Євсевій, посилаючись на свідчення св. Іринея Ліонського, каже про те, що первісна Пасха була не святковою, а обмежувалася одно-дводенним або сорокагодинним постом.

Вже у ІІ-ІІІ ст. до Хресної Пасхи додається і святкова частина – Воскресна Пасха, як святкування відкуплення. Ті, що називали себе послідовниками Йоана – святкували Воскресіння Христа у день єврейської Пасхи, хто називав себе послідовниками Петра та Павла – святкували у наступну неділю після єврейської Пасхи, хоча, як зауважував відомий філософ Сократ, жодні з них не мали письмового підтвердження. Це питання було вирішене аж на Нікейському Соборі 325 року, на якому, також, вперше згадується про сорокаденний передпасхальний піст. Якщо у ІІІ ст. Великий піст тривав протягом 1 тижня, то вже після Нікейського Собору - сорок днів. У 346 році св. Атанасій наголошує на необхідності дотримання сорокаденного посту перед святкуванням Пасхи: «Хто нехтує Чотиридесятницею і хто наче без уваги й нечистим серцем входить у святая святих, той не празнує празника Пасхи».

Чи дійсно Великий піст триває 40 днів? Хоч ми називаємо піст Чотиридесятницею, на практиці у Східній Церкві він складає 36 з половиною днів. Оскільки з семи тижнів посту виключаємо всі суботи і неділі, не враховуючи Великої суботи та половини ночі перед празником Пасхи.

Західна церква мала шеститижневий піст, бо непосними тут є лише неділі, тому піст складав 36 днів. Щоб мати сорокаденний піст Латинська Церква у VII ст. додала ще 4 дні перед старим постом.

Чому саме 40 днів? Число 40 є символічним у Біблії. Пам’ятаємо ще зі Старого Завіту сорокаденний потоп (Бут 7, 4), сорокарічний пошук Святої Землі ізраїльським народом (Чис 14, 33), 40 днів посту Мойсея (Вих. 34, 28), сорокаденний шлях Іллі до гори Хорив (1 Цар 19, 8).

З Нового Завіту пам’ятаємо про внесення Ісуса Христа у храм на сороковий день після Різдва, про сорокаденний піст Ісуса Христа (Мт 4, 2), про 40 днів по Воскресінні, які Христос провів на землі (Ді 1, 2).

Щодо вживання їжі у піст, то у перших століттях не було загально визначених правил посту – одні постили, відмовляючись від усього живого, інші – з живих творінь вживали лише рибу, ще інші – постили до вечора, а потім їли всяку їжу.

У IV ст. Паломниця Етерія Сильвія говорить про Великий піст монахів: «Прийнявши поживу після Літургії в Неділю, не їдять аж до суботи», а з часом про них каже: «не їдять ні кришки хліба, ні оливки, ні овочів, а тільки воду і трохи мучної юшки» - таку їжу в той час називають «сухою їдою». Згодом Лаодікейський собор говорить вже до всіх мирян: «Через Чотиридесятницю постити зі сухою їдою». Суботи і неділі хоча не були посними, однак в ці дні їли лише визначену їжу: хліб, овочі, рибу, іноді молоко.

У 1072-73рр. Київський митрополит Георгій дає такі вказівки щодо Великого посту: «Першого тижня посту: суха їда («сухояденіє»), цебто хліб, вода й овочі, раз на день й нічого не пити. В інші тижні посту – понеділок, середу й п’ятницю: суха їда раз на день; у вівторок і четвер: каша (сочевиця) з олією оливковою або маковою раз на день; в суботу й неділю: риба (Білеческій Устав, § 7).

В цей же час святий Теодосій Печерський у Києво-Печерському монастирі впроваджує наступний піст: перших 6 тижнів їжа вживається раз на день; першого тижня та у всі середи і п’ятниці це була суха їжа, в ці дні заборонялося вживати вино всім, окрім хворих і старих, замість вина готували напої з кмину, перцю й анису; а в інші дні їли ярину і кашу без оливи. У наступні тижні дозволялося вживати 1 склянку вина на день. А в суботи і неділі можна було їсти двічі на день і пити вино.

Згодом проведені Собори послабили такий дещо суворий піст. Замойський Синод (1720р.) дозволив вживання набілу (Титул, XVI). Львівський Синод (1891р.) крім набілу дозволяє у деякі дні вживання м’ясних страв за умови проказання певних молитов.

Після ІІ Ватиканського Собору відбулося значне послаблення всіх постів. З постанови Верховного Архиєпископа Йосифа Сліпого (1966 р.), виходить, що наші вірні зобов’язані не вживати м’яса та набілу в перший день посту і Велику п’ятницю, та утримуватися від вживання м’ясних страв кожної п’ятниці протягом цілого року. Хоч ця постанова дещо послаблює фізичний піст, бо через ряд причин ми не можемо постити так суворо, як постили наші предки, однак вона наголошує на духовному аспекті посту. Ми зобов’язані постити духовно: молитися, розважати над Біблією, покутувати наші гріхи, виправляти їх, натомість чинити добрі діла та виховувати у собі чесноти.

Саме духовне зростання завдяки Сповіді, любові до ближнього і праці над собою є метою Великого посту.

--- + ---

History of Lent

Because we did not fast we were banished from paradise.
So then let us fast so as to return
(St. Basil the Great. On Fasting 1)

Fasting has a long history. It is mentioned in all religions. But focusing on fasting in the Christian tradition, we go back to the Old Testament, which was preparing for the New.

Turning to the Old Testament we see respect for the fast, and understand its greatness and power. In fasting and obedience, Moses received the tablets on which God's hand had written the commandments of God. It was after fasting that Elijah saw God (as was possible for mortal man) for heavens being closed for three years and six months to turn the spiritual eyes of sinful people to their Creator and say, "Lord God of Israel lived before whom I stand! In these years there will be no dew or rain except at my word "(4 King 4, 39-41), the same imposed fast on people, for the remission of sins. Poisonous food, with consecrated prayer, the scribe Elisha was not harmed not only him but also his guests (4 King 4, 39-41). Daniel was unhurt, who after three weeks of fasting without food and water, was thrown into a pit of lions (Dan 6, 16-22).

Through not fasting, Isaav became a slave to his brother for food and sold by birthright (Genesis 25, 30-34). Prayer and fasting gave Samuel to his mother (1 Sam 1, 13-16). Fasting gave invincible power to the great hero Samson (Court 13, 4).

The New Testament refers to the forty fast of our Savior - Jesus Christ, who during forty days of fasting struggling with temptations of Satan. Alone with his disciples Jesus emphasizes to them the great force that expels demons, which can be by fast and prayer: "This type of demon cannot be driven out except by prayer and fasting" (Mk 9, 29).

For the history of Lent, it arises in times of the apostles. Then the first Christian community for day celebration of Passover, sets commemoration of Christ's suffering. Church historian Eusebius, referring to the testimony of St. Irenaeus of Lyons, who said that the original Passover was not a holiday limited one or a two day fast but to a forty day fast.

In the II-III centuries, to the Easter holiday a holy part was added - Resurrection Easter, a celebration of redemption. Those who called themselves followers of John - celebrated the Resurrection of Christ on the day of Passover, those who called themselves followers of Peter and Paul - celebrated on the Sunday following Passover, though, as observed by the renowned philosopher Socrates, no one had written confirmation. This matter was settled during the Council of Nicea in 325 year, which also was first mentioned about forty before Easter fast. In the third century, Lent lasted for 1 week, after the Council of Nicea - forty days. In 346, St. Athanasius emphasizes the importance of compliance of the forty fast before Easter: "He who ignores Forty and who seems unattended and unclean heart during the holy of holies, he does not celebrate the holiday of Passover."

Does Lent lasts 40 days? Although we call it the forty day fast, in practice in the Eastern Church, it is 36 and half days. Since the seven weeks of Lent exclude all Saturday and Sunday, excluding Saturday and half Great night before the feast of Passover.

Western church had a six-week fast, incomplete because of Sundays, so fast was 36 days. To have a forty day fast, the Roman Church in the VII century added 4 more days before the old fast.

Why 40 days? The number 40 is symbolic in the Bible. From the Old Testament, forty Flood (Genesis 7, 4), forty year search of the Holy Land of Israel (Num 14, 33), 40-day fast of Moses (Exodus 34, 28), forty day path to Mount Horeb Elijah (1 Kings 19, 8).

In the New Testament remember about taking of Jesus Christ to the temple on the fortieth day after Christmas, about forty day fasting of Jesus Christ (Matthew 4, 2), and 40 days after Resurrection, that Christ spent on earth (Acts 1, 2).

As for eating during the fast, in the first centuries there was no general established rules of fasting – some fasted by refusing all living foods, others - ate only fish, still others - fasted until evening, and then ate with restriction.

In the IV century, Pilgrim Eteri Sylvia says Lent monks: "Taking food after Mass on Sunday, do not eat until the Sabbath," and later on they said, "do not eat or pieces of bread or olives or vegetables, but only water and a little meat soup "- such food at a time called" dry meal ". Later Laodikeyskyy cathedral said to all the faithful: "After Forty day fast with dry meal." Saturday and Sunday not to fast, but these days eat only certain foods: bread, vegetables, fish, and sometimes milk.

In 1072-73, Kyiv Metropolitan George gives these instructions for Lent, "the first week of Lent: dry food ("suhoyadeniye"), that is bread, water and vegetables every day and nothing to drink. In the remaining weeks of fasting - Monday, Wednesday and Friday: dry food once a day, on Tuesday and Thursday: porridge (lentils) with olive oil or poppy once a day on Saturday and Sunday: fish (Bilecheskiy Charter, § 7).

At the same time holy Theodosius Caves in Kiev-Pechersk Monastery provides the following fast: the first 6 weeks of fast, food is used once a day the first week and all of Wednesday and Friday it was the dry food in those days it was forbidden to take wine to all, except for patients and used instead of wine prepared beverages with cumin, pepper and anysu, and on other days eating and herb porridge without oil. In the following weeks were allowed to take a glass of wine a day. And on Saturday and Sunday could eat twice a day and drink wine.

Cathedrals held a somewhat weakened strict fasting. Zamoyski Synod (1720) allowed the use of dairy products (Title, XVI). Synod of Lviv (1891) did not allow dairy products but allowed the use of meat on certain days provided certain prayers were said.

After the Second Vatican Council was a significant reduction of all fasts. From the decision of the Major Archbishop Joseph Slipoho (1966), it appears that our faithful are obliged not to use meat and dairy products on the first day of Lent and Good Friday, and abstain from meat every Friday during whole year. Although this decision is somewhat weakens the physical fasting, for a number of reasons we are unable to fast as strictly as our ancestors used to fast, but it emphasizes the spiritual aspect of fasting. We are committed to fast spiritually: pray, meditate on the Bible, think about our sins, correct them, but to do good works and bring ourselves virtue.

That spiritual growth through confession, love of neighbor and work on yourself is the purpose of Lent.